Меджліс таки проведе офіційні заходи з находи Дня депортації

Масові жалобні заходи, приурочені до 69-річчя від дня депортації кримських татар радянською владою, буде проводити Меджліс кримськотатарського народу.

Про це повідомляє QHA з посиланням на першого заступника голови Меджлісу Рефата Чубарова.

На засіданні оргкомітету Ради міністрів Криму з підготовки до цих заходів було прийнято рішення вважати організаторами вшанування тих, хто подав заявку на проведення заходу.

І хоча голова кримського уряду (очолює оргкомітет) Анатолій Могильов уникав фрази "Меджліс кримськотатарського народу", по суті, заплановані жалобні заходи 17 і 18 травня в центрі Сімферополя (Акмесджита), буде проводити саме Меджліс.

Крім того, оргкомітет не підтримав ініціативу голови Ради представників кримськотатарського народу при президентові України Лентуна Безазієва, який пропонував визнати 18 травня державним траурним днем за жертвами всіх народів, що зазнали депортації.

"Інші народи депортували в інші дні, і ми будемо їх ушановувати, - зазначив Рефат Чубаров. - Але 18 травня був депортований саме кримськотатарський народ".

Розроблено заходи щодо проведення траурних заходів, які в цьому році планується провести у всіх містах і районах автономії. На ці цілі з кримського бюджету збираються виділити 50 тисяч грн. Також планується залучити кошти з держбюджету.

В регіоні пройдуть тематичні виставки, вечори-реквієми, траурні мітинги. Напередодні 18 травня відбудеться молодіжна акція "Запали вогонь у своєму серці".

Як відомо, у лютому цього року Чубаров повідомляв, що кримська влада намагається усунути Меджліс від організації меморіальних заходів, приурочених до 69-ї річниці депортації кримських татар.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.