КМДА захищала пам'ятник Леніну з нагоди... Голодомору. ФОТО

У 2007 році КМДА в рамках відзначення 75-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні подала документи на занесення пам’ятника Леніну до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Про це йдеться у відповіді Київської міськдержадміністрації на запит народного депутата Олександра Бригинця щодо статусу, форми власності і можливості знесення пам’ятника Леніну на вул. Жилянській, 87 у Києві.

Як повідомила КМДА, цей пам’ятник рішенням виконавчого комітету Київради народних депутатів від 27.01.1970 №159 включено до переліку пам’яток історії та культури місцевого значення.

Крім цього, у листі повідомляється, що "на виконання Указу Президента у 2007 році "Про заходи у зв’язку із 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні" КМДА направляла документи на всі об’єкти монументального мистецтва, в тому числі і зазначений пам’ятник Леніну, для вирішення питання занесення їх до Державного реєстру пам’яток України".

 Пам'ятник, про який іде мова, розташовано на території колишнього заводу "Ленінська кузня"

"Я не можу домогтися згоди влади на занесення у цей Реєстр історичних будинків Києва, яким більше 100 років, щоб вберегти їх від знесення, - зазначив Бригинець, - Натомість влада намагається впхнути туди пам’ятник вождю червоної революції".

За словами нардепа, він звернувся до Міністерства культури України з проханням пояснити КМДА, що "розтиражований" пам’ятник Леніну не може вважатися пам’яткою.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.