Спецпроект

В Італії хочуть зробити музей з бункера Муссоліні

У ході реставраційних робіт італійського палаццо Венеція (Рим) був виявлений комплекс з дев'яти підземних тунелів. За повідомленням, тунелі були побудовані для фашистського диктатора Беніто Муссоліні, у якого в будівлі була штаб-квартира.

Про це пише fraza.ua.

Тунелі бункера ремонтують, щоб відкрити їх для широкої публіки - планується зробити їх частиною музею палаццо Венеція і використовувати як виставкові зали.

Палаццо Венеція був побудований як представництво Венеціанської республіки в папському Римі в 1455 році. Він розташований на пьяцца Венеція на північ від Капітолійського пагорба, поруч з храмом святого Марка. Камінь для будівництва виламували просто з Колізею. Будівля вважається одним з перших пам'ятників Відродження в Римі.

У 1930-ті роки з балкона палаццо нерідко виступав Муссоліні, який влаштував у палаці подобу резиденції. Зокрема, саме з цього балкона Муссоліні оголосив Італії про вступ республіки у війну з Великобританією і Францією в 1940 році.

У роки Другої світової війни там і в 11 інших місцях, де часто перебував Муссоліні, були прокладені тунелі: побоюючись за своє життя, диктатор прийняв заходи безпеки.

За заявою, цей бункер Муссоліні можна вважати найбільш секретним. Джерела повідомляють, що стіни бункера спираються на основу стародавньої вежі, навколо якої був збудований палаццо в XV столітті. Товщина стін становить майже два метри.

Швидше за все, бункер був призначений для самого Муссоліні і його коханки Кларетт Петаччі. Його будівництво імовірно, почалося в 1943 році, незадовго до початку англо-американськими військами висадки на Сицилії.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.