Спецпроект

Морський музей в Гонконзі знову приймає відвідувачів

У Гонконгу після реконструкції відкрився Морський музей, розташований на пірсі № 8 (Central Ferry Pier No. 8) у самому серці ділової частини міста.

Про це пише travel.ru.

У виставкових залах відвідувачі можуть побачити стародавні човни і кораблі, піратські галеони, а також інтерактивні моделі сучасних суден і портів, повідомляє управління з туризму Гонконгу.

У музеї зібрані також колекції кераміки, тематичної живопису та фотографії. Експозиція розповідає про розвиток світового судноплавства, про історію мореплавання в Китаї, що нараховує 2 тисячі років, а також про становлення Гонконгу як великого порту і морського центру.

Морський музей Гонконгу працює з 9:50 до 17:30 з понеділка по п'ятницю та з 10:00 до 19:00 у вихідні. Вхідний квиток коштує 30 гонконгських доларів (близько $ 4) для дорослих і 15 гонконзьких доларів ($ 2) для осіб молодше 18 і старше 60 років.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.