Чехія підтримає Меджліс у поверненні статусу

Перший віце-прем’єр-міністр та міністр закордонних справ Чеської Республіки Карел Шварценберг прийняв делегацію кримських татар, яку очолив голова Меджлісу та колишній радянський дисидент Мустафа Джемілєв.

Про це повідомляє посольство Чехії в Україні.

Голова Меджлісу попросив міністра про підтримку в організації міжнародної конференції, яка мала би займатися питаннями юридичної позиції кримських татар, їхніх представництв у місцевих органах державної влади, доступу до навчання національною мовою та сільськогосподарських угідь та іншими питаннями, які залишаються невирішеними двадцять років після їхнього повернення з депортації в Центральній Азії.

Міністр Шварценберг висловив занепокоєння найновішими проявами національної та релігійної нетерпимості в Криму та підтримав зусилля Меджлісу, які вважає законною та демократичною репрезентацією корінних жителів Криму, щодо організації Міжнародного форуму, який мав би вирішити питання статусу кримських татар.

Дивіться також інші матеріали за темою "Кримські татари"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.