Спецпроект

Центр Риму хочуть перетворити на археологічний музей під відкритим небом

30-метровий проспект Віа деї Форі Імперіалі, що розрізає Римський форум навпіл і відокремлює основний, класичний форум від пізнішого, імператорського, незабаром закриють для приватних автомобілів.

Про це пише expert.ru.

Ця вулиця побудована в 1924-32 роках Беніто Муссоліні і тягнеться від Колізею до Пьяцци Венеція.

Розмови про її закриття заради збереження форуму, який повільно руйнують вихлопні гази автомобілів, ведуться давно, з 70-х років минулого століття. Однак віз, як мовиться, і нині там. Для автотранспорту проспект закривають тільки по неділях.

Прибирати Віа деї Форі Імперіалі, принаймні, зараз, ніхто не збирається, проте багато що на цій вулиці зміниться за три тижні. З 1 серпня завдяки новому меру Рима, Ігнаціо Маріно, вона закривається для особистого автотранспорту. Проїзд по цій вулиці буде дозволений тільки для таксі та міських автобусів. Дорожній рух має зменшитися в 20 разів, з нинішніх 1200 одиниць автотранспорту на годину до 60.

Ігнаціо Маріно, хірург-трансплантолог за першою професією, відомий тим, що першим пересадив людині печінку бабуїна. Тепер він прославиться і як рятівник історичного серця Риму. Обіцянка зробити центром Риму Римський форум і перетворити зону навколо Колізею в пішохідну, вважають політологи, принесло йому перемогу на нещодавніх мерських виборах. Екс-хірург мріє перетворити історичний центр італійської столиці у величезний археологічний парк. Проект потребуватиме чималих коштів, яких у столичній скарбниці, звичайно, зараз немає. Але, закриваючи Віа деї Форі Імперіалі для приватного автотранспорту, градоначальник впевнений, що він рухається в правильному напрямку.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.