На Тернопільщині відкрили пам'ятник Івану Павлу ІІ. ФОТО

У Зарваниці на Тернопільщині відкрили пам'ятник 246-му понтифіку, блаженному Івану Павлу ІІ.

Це відбулося під час Всеукраїнської молодіжної прощі, повідомляє Gazeta.ua.

 

Монумент біля купелі Святої Анни освятив глава УГКЦ, блаженніший Святослав. Пам'ятник споруджено у пам'ять про пастирський візит Папи Римського у 2001 році, під час якого той молився в Києві перед іконою Матері Божої Зарваницької та "віддав свій апостольський візит під її покров". На стелі під постаттю Папи зафіксовано момент, коли він молиться перед іконою Зарваницької Божої Матері в Києві 2001-го року.

 

"Святіший отець у 2001 році, коли перебував зі своїм апостольським візитом в Україні, мав у своїй програмі виділений час для того, щоб помолитися перед Святою Зарваницькою іконою, яка тоді із Зарваниці мандрувала до Києва, до церкви Святого Миколая на Аскольдовій могилі. Папа на той час не міг приїхати до Зарваниці, оскільки це було складно організувати з точки зору безпеки", – розповів отець Андрій Романків, адміністратор Архикатедрального Собору Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ.

Зарваниця на Тернопільщині - духовний центр вірян греко-католицької церкви. Щороку в середині липня сюди пішки сходяться люди з різних куточків України. За переказами, у ХІІІ столітті в Зарваниці віруючим являлася Божа Мати.

Ікона Зарваницької Божої Матері -  одна з найбільш відвідуваних святинь греко-католиків. Щороку тут бувають тисячі прочан. Цьогоріч традиційна липнева проща зібрала 86 тисяч паломників.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.