АНОНС: Лекція Вахтанга Кіпіані "Національний Пантеон українських героїв"

14 жовтня відбудеться онлайн-лекція про Національний Пантеон історика і військовослужбовця Вахтанга Кіпіані.

Сьогодні в українському суспільстві актуалізувалася тема Національного Пантеону українських героїв. Нещодавно Україна перепоховала прах Євгена Коновальця та Андрія Мельника – офіцерів Армії УНР і очільників Організації українських націоналістів, які впродовж свого життя боролися за здобуття Україною незалежності.

Українські могили розкидані по різних країнах і часто є частиною історії місцевих громад. Йдеться не лише про відомих політичних і військових діячів, а й про тих, чиї історії та місця поховань потребують дослідження, збереження й популяризації.

Під час лекції обговорять:

– у яких країнах знаходяться могили видатних українців,

– що робити у випадках, коли місця поховань за кордоном уже стали частиною локальної історії інших країн,

– якою має бути комунікація з нащадками видатних українців, що упокоєні на світових кладовищах,

– наскільки реалістично реалізувати цей проєкт найближчим часом і що стоїть за рішеннями, які вже були озвучені публічно,

– як українці за кордоном можуть долучитися до допомоги Україні.

Лектор: Вахтанг Кіпіані – історик, головний редактор "Історичної правди", військовослужбовець Хорунжої служби 2-го корпусу НГУ "Хартія".

Коли: 14 жовтня, середа, 19:00 (київський час)

Де: Онлайн зустріч у ZOOM. Участь вільна за обов'язкової реєстрації.

Подія реалізується полтавським Хартія-Хаб спільно з проєктом "Разом на відстані" – онлайн-зустрічі українців – де б ти не був/ла.

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.