Скандальний німецький серіал про Другу світову покажуть на українському телебаченні

Телеканал "Мега" закупив і планує до показу у серпні німецький серіал "Наші матері, наші батьки".

Прем'єра фільму, створеного німецьким каналом ZDF, відбулася у березні у Німеччині, його переглянуло близько 21 мільйона глядачів, повідомляє dusia.telekritika. 

Трьохсерійна кінострічка розповідає про важку долю п'ятьох німців - друзів, що пройшли через усі труднощі війни і втратили двох зі своєї компанії. Продюсер Ніко Хофманн сказав, що мета фільму - показати "інших" німців, якими вони були на початку війни, "наївних та морально бездоганних". 

Російські та польські дипломати негативно сприйняли фільм. Польський посол у Берліні Єжі Марганський направив керівництву телекомпанії ZDF лист протесту, у якому вказав, що фільм викликав у нього обурення. "Поляки, які переглянули фільм, сприйняли образ нашої країни та партизанського спротиву, показаний у стрічці, як украй несправедливий та необ'єктивний", - написав посол.

А російський МЗС направив послу ФРН у Москві лист, у якому підкреслив неприйняття фільму більшістю російських глядачів, які його переглянули. У листі також ішлося про "неприпустимість спроб ставити на одну дошку здійснені на території СРСР масові звірства гітлерівських військ та окремі ексцеси з боку радянських військовослужбовців, які суворо каралися нашим керівництвом".

Генеральний директор телеканалу "Мега" Олексій Мустафін упевнений, що фільм показувати потрібно - щоб зрозуміти та усвідомити іншу точку зору на події Другої світової війни. За його словами, канал орієнтується на аудиторію, яка цікавиться історією, і ця аудиторія достатньо зріла, щоб надати їй матеріал для роздумів.

"Я гадаю, що Польське громадське телебачення вчинило вірно, показавши фільм, який має настільки неоднозначні оцінки, адже щось обговорювати чи обурюватись можна лише після того, як подивишся, - сказав Мустафін. - Зрештою, фільм демонструє не стільки реальні, документальні факти, скільки те, як бачать ті події сучасні німці. Без сумнівів, у фільмі є внутрішня спроба самовиправдання через позицію "інші - не кращі за нас". Я не дотримуюсь таких уявлень про те, що відбувалося під час Другої світової - але така точка зору варта того, щоб звернути на неї увагу".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.