Студенти УКУ подбають про українські поховання на Закерзонні

Студенти гуманітарного факультету Українського католицького університету почали упорядкування українського кладовища в селі Гораєць

Студенти гуманітарного факультету Українського католицького університету в рамках літньої практики, за підтримки комунального підприємства "Доля" розпочали упорядкування українського кладовища в селі Гораєць Підкарпатського воєводства Республіки Польща. 

Спільно з керівництвом комунального підприємства представники УКУ, ЛНУ ім. Івана Франка та університету "Львівська політехніка" визначили перелік робіт, необхідних для впорядкування кладовища.

Також на зустрічі із представниками Підкарпатського воєводського уряду міста Перемишля (Польща) були обговорені проблеми відновлення і збереження українських пам’ятників на Закерзонні.

У селі Гораєць Підкарпатського воєводства Республіка Польща знаходиться українське греко-католицьке кладовище, на якому є поховання  ХІХ – середини ХХ ст. Там знаходяться унікальні пам’ятки української культури, зокрема хрести та фігури, виготовлені митцями так званої Простиняцької школи каменярства.

Цвинтар у селі Гораєць

6 квітня 1945 року вояками армії людової було в один день вбито 186 мирних мешканців цього українського села.

У 2010 році в селі Гораєць було встановлено меморіальний знак, на якому викарбовано усі 186 прізвищ безвинно убієнних мешканців села.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.