Більшість українських музеїв потребує ремонту й реставрації

Понад 80% українських музеїв потребують ремонту й реставрації, а переважна більшість музейних експонатів перебуває у непристосованих для їхнього зберігання приміщеннях.

Про це розповів Владислав Піоро, голова правління Українського центру розвитку музейної справи, повідомляє Zaxid.net.

"За даними 2007-2008 років, коли Міністерство культури України спільно з науково-дослідним реставраційним центром вивчали стан українських музеїв, у понад 80% приміщеннях виявили, що температурно-вологісний режим не відповідає нормативам, тобто не відповідає стандартам для збереження музейних цінностей. Ситуація не змінилась і до сьогодні, адже понад 80% музеїв потребують ремонту чи реставрації", – розповів Піоро.

За статистикою Національного дослідного реставраційного центру у музейних фондах України – 20 млн предметів.

"70% усіх пам’яток потребують реставрації і консервації, а термінового втручання – третина від цих 70%. Як відомо, стан музейних колекцій дуже сильно залежить від тих приміщень, де вони зберігаються. В Україні практично немає музею, який би перебував у спеціально побудованому для нього приміщенні, багато музеїв перебувають в історичних будинках, які є непристосованими для зберігання. Виняток становить хіба колишній музей Леніна, а теперішній "Український дім", – наголошує музеєзнавець.

За його словами, 2012 року Міністерство культури спільно з Інститутом стратегічних досліджень та Українським центром культурних досліджень проводили дослідження стану музеїв та історичних пам'яток України, однак ці дані ще  не опрацьовані.

Дивіться також: Музейна людина. Колективний портрет українців, які відвідують музеї

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.