Донецьк не має грошей на ремонт мозаїк Алли Горської. ФОТО

Донецький міський голова Олександр Лукʼянченко заявиви, що у бюджеті міста наразі немає грошей на реконструкцію школи №5 та унікальних мозаїк на її стінах.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

"Якщо все інше не зробити, то мозаїка зовсім не буде виглядати нормально, – заявив Лукʼянченко. – Тому потрібно комплексно. А на комплексну реконструкцію у нас поки грошей немає".

Донецький міський голова пообіцяв перевірити, чи входить школа з мозаїками у вже створений перелік обʼєктів реконструкції.

 Загалом на стінах школи 8 панно на торцях класів (площею 10 кв.м.) і одне центральне (площею 130 кв.м.). Це панно "Космос" на торці класу. Фото: infodon.org.ua

Мозаїки, площа яких сягає 200 квадратних метрів, у 60-х роках минулого століття створили художники-монументалісти Алла Горська (київська художниця, дисидентка, убита в 1970-му за досі нез'ясованих обставин), Григорій Синиця (автор проекту), Галина Зубченко, Віктор Зарецький та інші.

 Панно "Стихія води". Фото: rferl.org

У 2012 році мозаїки внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, однак грошей на реставрацію ані місто, в комунальній власності якого є школа, ані держава так і не виділили.

Панно "Верба". Фото: chtoby-pomnili.com

Станом на 2008 рік, коли 35% площі мозаїки потребували реставрації, вартість процесу оцінювали у 200 тисяч гривень.

Фрагмент панно "Надра"

Мозаїки у Донецьку - одні з небагатьох уцілілих монументальних художніх композицій авторства Алли Горської. Частину її творів було знищено КГБ, зокрема, вітраж у холі Київського університету імені Шевченка.

Центральне панно "Прометеї" - шахтар, який передає вогонь металургу. Спершу проект передбачав, що тут буде панно "Україна" - українка з книгою і діти, які тягнуться до знань. Тодішня донецька влада підтримувала такий проект, але в Києві "зарубали" панно, розцінивши його як прояв націоналізму

Архітектором експериментальної школи №5 у Донецьку (збудована у 1966 році) був легендарний український зодчий Йосип Каракіс.

Дивіться також інші матеріали за темами "Живопис" та "УРСР"

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.