АНОНС: презентація путівника по Києву XIX-XXI століть

У музеї історії Києва відбудеться презентація книги Ігоря Гирича "Київ ХІХ-ХХІ. Путівник".

Книга розповідає про багатоетнічне і мультикультурне місто Київ. Це ніби культурологічний нарис про Київ, де автор поєднує розповідь про історичні події, що відбувались у місті, з описом його архітектурно-мистецьких пам'яток.

З путівника читач дізнається не лише про історію та архітектурні особливості тієї чи іншої споруди, а й про її мешканців, які зробили вагомий внесок в історію нашого міста та держави.

Путівник створений для самостійного ознайомлення з київськими пам'ятками, він поведе читача історичними куточками Старого міста, Подолом, Хрещатиком, Липками і Печерськом.

Час і місце заходу: 25 жовтня, 17:00. Музейно-виставковий центр "Музей історії Києва". Київ, вул. Богдана Хмельницького, 7 (метро "Театральна")

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.