Спецпроект

Музей Міланського кафедрального собору відкриється 4 листопада

Великий музей Міланського кафедрального собору та бібліотека його архівів відкриються в Італії 4 листопада.

Про це пише ria.ru.

Кілька століть скарби і архіви Міланського собору зберігалися безпосередньо в церковній будівлі, проте тепер вони переїхали в спеціальні музейні приміщення. Виступаючи на презентації нового музею Калою підкреслив, що ця подія має особливе значення напередодні виставки ЕКСПО- 2015 у Мілані, а також 1700-й річниці Міланського едикту імператора Костянтина. 

Великий музей відкриється для відвідувачів 4 листопада в будівлі Королівського палацу, переданого собору адміністрацією міста і повністю відреставрованої силами Фонду по розробках проектно-архітектурної майстерні Гуїдо Каналі. Експозиція предметів культу і творів мистецтва налічує 13 тематичних розділів і розміститься в 27 залах на площі понад 2 тисячі квадратних метрів.

"Бібліотека архівів і фотоматеріалів фонду за збереження спадщини Міланського собору" включає понад півмільйона джерел з XIV століття до теперішнього часу.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.