Спецпроект

Влада Туреччини заборонила відкривати музей геноциду

Влада Анкари відкинула пропозицію муніципалітету району Кизилджихамам про відкриття в турецькій столиці "Музею Ходжалинського геноциду".

Про це пише panorama.am.

Глава муніципалітету району Кизилджихамам Джошкун Унал повідомив журналістам, що музей доведеться перейменувати. "Керівництво Анкари заявило, що використання слова "геноцид" неприпустимо з правової точки зору, - це може призвести до дипломатичних ускладнень. Можливо, музей буде названий "Музеєм трагедії", або якось по-іншому. Зараз ми думаємо над новою назвою", - зазначив Дж. Унал.

26 лютого 1992, в ході війни в Карабасі, на підступах до міста Агдам, за нез'ясованих обставин загинуло від 200 до 300 чоловік (це за даними міжнародної правозахисної організації Human Right Watch, а згідно пропагованої Азербайджаном версії - більше 600), навмисне утримуваних владою Азербайджану в епіцентрі бойових дій. Населення Ходжали, що представляє собою одну з 5 вогневих точок, звідки обстрілювався блокадний Степанакерт, протягом багатьох місяців насильно утримувалося в селищі і навмисне не евакуювалося владою Азербайджану - з метою подальшого їх використання в якості живого щита.

Жителі Ходжали, покинувши селище по залишеному Силами Самооборони НКР гуманітарному коридору, безперешкодно пройшли більше 10 км і дійшли до контрольованого азербайджанськими військами міста Агдам. Пізніше в безпосередній близькості від позицій азербайджанських військ були виявлені тіла загиблих жителів селища. Точне число загиблих залишається невідомим, тому що офіційний Баку публікує суперечливі цифри. Комісія парламенту Азербайджану з розслідування трагічної загибелі цих цивільних осіб у Агдама була розпущена за указом Гейдара Алієва, а слідчі матеріали - засекречені.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.