Спецпроект

Ватикан відкрив Катакомби Прісцилли після реставрації

У Римі відкрилися після реставрації Катакомби Прісцилли, які слугували між другим і п'ятим століттями нашої ери місцем поховання християн.

Про це пише reuters.com.

Крім самих катакомб для відвідувачів відкритий створений при них музей, в якому виставлені відновлені реставраторами фрагменти мармурових саркофагів.

Для тих, хто не має можливості приїхати до Рима і подивитися фрески, Ватикан підготував віртуальний тур катакомбами. Він доступний через сервіс Google Maps. Як пояснили в італійському відділенні компанії Google, для створення віртуального туру використовувалися розроблені спеціально під цей проект камери зменшеного розміру.

Фрески, доступ до яких тепер знову відкритий для публіки, стали причиною багаторічних суперечок в релігійному і науковому співтоваристві, оскільки на них зображені жінки в одязі, який нагадує одяг священнослужителів. Це породило припущення, що за часів Стародавнього Риму жінок допускали до богослужіння.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.