Спецпроект

У Запоріжжі відкрився музей тюремного життя. ФОТО

Усі експонати надала пенітенціарна служба Запорізької області.

Про це пише 061.ua.

Тюремні ланцюги та колодки, заточки, схованки для телефонів - ціла історія світу ув'язнених. Експонати, представлені у музеї, відображають історію пенітенціарної служби від дореволюційних часів до наших днів.

 

 

"Тюремна система за весь час свого існування зазнала безліч перетворень. При цьому змінювалися умови утримання ув'язнених, створювалися нові моделі діяльності системи" , пояснюють у прес - службі Кримінально-виконавчої служби Запорізької області.

 

Так, у 18 столітті набули популярності колодки - дерев'яна конструкція в кілька метрів завдовжки, з отворами для рук і ніг. Ув'язнених заковували в колодки на час сну.

 

В Олександрівську (назва Запоріжжя до 1921 року) справжня в'язниця з'явилася тільки  у 1806 році. Протягом всого 1906 року в ній утримувався Нестор Махно. Історики стверджують, що на той час під повітову в'язницю орендували великий кам'яний льох. Саме таку камеру відтворили місцеві майстри в приміщенні музею, помістивши туди воскову фігуру Нестора Махна.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.