Спецпроект

У Донецьку показують 50 одиниць залізничної ретротехніки. ФОТО

Музей історії Донецької залізниці відкрили для відвідувачів після реконструкції.

Про це пише ostro.org.

Музей розташований на залізничному вокзалі Донецька, у приміщенні колишнього паровозного депо станції Юзово. Навіть його будівля, побудована 1872 року -  пам'ятка історії залізничного будівництва.

 

Музейні експонати відображають розвиток Донецької магістралі від кінця ХІХ ст.  Це формений одяг, нагороди, службові годинники, ліхтарі, інструменти, колекції документівї та багато іншого.

 

 

На оглядовому майданчику розташовано раритетну залізничну техніку: вагони, паровози, електровози. Усього в музеї майже 10 000 експонатів. Серед них - більше 50 одиниць залізничної ретротехніки.

 
 

Після реконструкції музей став більш зручним для відвідувачів. Було збільшено оглядовий майданчик, в будівлі транзитного вокзалу відкрили ще один зал, присвячений сучасній  Донецькії залізниці. Вхід до музею - вільний.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.