Спецпроект

У Донецьку з'явився музей ДАІ. ФОТО

Він розташувався на третьому поверсі міської автоінспекції.

Про це пише dn.vgorode.ua.

Урочисте відкриття експозиції  приурочили до 22-ї річниці української міліції.

На виставці представлені архівні документи та численні фотографії, які свідчать про роботу Державтоінспекції в 40-80 - х роках минулого століття. Є також посвідчення співробітників і дружинників того часу. Представлені і різноманітні технічні засоби - цілий ряд радарів, телефони, переносні та стаціонарні радіостанції і, звичайно, колекція жезлів працівників ДАІ.

У центрі експозиції височить муляж співробітника Державтоінспекції на мотоциклі тих часів, на якому даішники в 70 - 80-х роках наздоганяли порушників.

 

Муляж, до речі, поставили на тлі зображення самого центру міста - бібліотеки імені Крупської . А на стелю музею спроектовано зображення патрульного вертольота, який здійснював нагляд за рухом транспорту.

Окрема частина виставки присвячена донетчанці Лідії Овчаренко, яку також називають господинею Бранденбурзьких воріт. Лідія Андріївна під час Другої світової війни була регулювальницею на військовій дорозі 4-го Українського фронту. Стояла вона з жезлом і біля Бранденбурзьких воріт у травні 1945 року. Тут її і зобразив фотограф на знімку, який потім обійшов безліч журналів в Союзі та за кордоном. Після війни Лідія Андріївна повернулася в Донецьк і працювала вчителем у школі №13. 

Багато експонатів  музею подарували або співробітники ДАІ, або їх родичі. У майбутньому з ознайомлювальними екскурсіями сюди обіцяють пускати всіх бажаючих.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.