Спецпроект

У Донецьку з'явився музей ДАІ. ФОТО

Він розташувався на третьому поверсі міської автоінспекції.

Про це пише dn.vgorode.ua.

Урочисте відкриття експозиції  приурочили до 22-ї річниці української міліції.

На виставці представлені архівні документи та численні фотографії, які свідчать про роботу Державтоінспекції в 40-80 - х роках минулого століття. Є також посвідчення співробітників і дружинників того часу. Представлені і різноманітні технічні засоби - цілий ряд радарів, телефони, переносні та стаціонарні радіостанції і, звичайно, колекція жезлів працівників ДАІ.

У центрі експозиції височить муляж співробітника Державтоінспекції на мотоциклі тих часів, на якому даішники в 70 - 80-х роках наздоганяли порушників.

 

Муляж, до речі, поставили на тлі зображення самого центру міста - бібліотеки імені Крупської . А на стелю музею спроектовано зображення патрульного вертольота, який здійснював нагляд за рухом транспорту.

Окрема частина виставки присвячена донетчанці Лідії Овчаренко, яку також називають господинею Бранденбурзьких воріт. Лідія Андріївна під час Другої світової війни була регулювальницею на військовій дорозі 4-го Українського фронту. Стояла вона з жезлом і біля Бранденбурзьких воріт у травні 1945 року. Тут її і зобразив фотограф на знімку, який потім обійшов безліч журналів в Союзі та за кордоном. Після війни Лідія Андріївна повернулася в Донецьк і працювала вчителем у школі №13. 

Багато експонатів  музею подарували або співробітники ДАІ, або їх родичі. У майбутньому з ознайомлювальними екскурсіями сюди обіцяють пускати всіх бажаючих.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.