У РФ значно більше неофашизму, ніж в Україні - Amnesty International

У Росії проблема неофашистських угруповань значно актуальніша, ніж в Україні. В Україні не зафіксовано жодного факту утиску російськомовного населення. Так само ніхто з громадян не звертався зі скаргами на "Правий сектор".

Про це в інтерв'ю РБК-Україна заявила виконавчий директор представництва міжнародної правозахисної організації Amnesty International ("Міжнародна амністія") в Україні Тетяна Мазур.

"Ми дуже уважно ставимося до будь-якої інформації, що стосується прав людини, - наголосила правозахисник. - Ми чули звинувачення України в утиску прав російськомовного населення, але не зафіксували таких фактів".

За словами Мазур, до організації жодного разу на зверталися ті, хто "був би жертвою дискримінації за мовною ознакою". Правозахисник нагадала, що народні депутати у лютому 2014 року проголосували за скасування закону про мови національних меншин, але це рішення ВР було заветоване в.о. президента Олександром Турчиновим.

"Поклавши руку на серце, скажу, що є неофашистські угруповання [в Україні], - зазначила Мазур. - Вони були до Євромайдану і вони існують зараз. Наскільки вони є активними - складне питання. Але в Росії ця проблема куди більш актуальна, ніж у нас".

Стверджувати, що в Україні прояви неофазиму є масовими, немає підстав, - підкреслила вона.

Також, за словами правозахисника, "Міжнародна Амністія" не отримала жодної скарги від людей, які б постраждали від дій організації "Правий сектор".

"Не виключено, що ми не володіємо повною інформацією, і такі випадки десь є, але поки ми їх не бачимо, - сказала Мазур. - Ми намагаємося ретельно моніторити їхню діяльність, але поки нам до кінця не зрозуміло, що собою являє "Правий сектор".

Як відомо, у квітні 2014 року повідомлялося про організовані сепаратистами у Слов'янську (Донецька область) погроми циганського населення. Тоді ж лідер місцевих сепаратистів оголосив про полювання на людей, які розмовляють українською.

Amnesty International ("Міжнародна амністія") — неурядова організація, заснована у Великобританії в 1961 році, що має на меті "проведення досліджень та дій, спрямованих на попередження та припинення грубих порушень прав людини, а також допомогу тим, чиї права вуже були порушені".

У 2010 році кількість активістів та прихильників Amnesty International перевищила 3 млн людей у більш ніж 150 країнах. За свою роботу організація удостоєна Нобелівської премії миру, а також премії ООН в області прав людини.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.