У Києві обговорюють історію депортації кримських татар

Український інститут національної пам'яті запрошує охочих на круглий стіл "Крим депортований (до 70-річчя депортації кримськотатарського народу)".

Минуло 70 років з часу насильницької депортації кримськотатарського народу з місць його постійного проживання в Криму.

Сьогоднішня окупація Криму, ставлення самопроголошеної місцевої влади та російського керівництва до кримськотатарського населення роблять цю історичну проблему особливо актуальною та затребуваною в суспільстві, наголошують організатори заходу.

Час і місце: четвер, 15 травня, 12.30-16:00. Прес-центр Українського національного інформаційного агентства Укрінформ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16).

Українські дослідники обговорять широкий спектр питань з історії Криму. Зокрема, буде йтися про справжні масштаби, причини та наслідки радянської політики у відношенні до кримських татар, їх трагічну долю, поневіряння у місцях заслання та важке повернення на батьківщину.

Учасники:

Короленко Богдан, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті;

Любовець Олена, доктор історичних наук, завідувач відділу Українського інституту національної пам’яті;

Головченко Володимир, доктор політичних наук, професор кафедри країнознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Лисенко Олександр, доктор історичних наук, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії НАН України;

Муслімова Едіє, директор видавничого дому "Тезис" (АР Крим);

Мельник Ігор, молодший науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті.

У роботі круглого столу заплановано участь народного депутата України, лідера кримськотатарського національного руху Мустафи Джемілєва.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.