Знесеного в Севастополі Сагайдачного встановлять у Харкові. ФОТО

Монумент політичному і військовому діячеві України XVII сторіччя, гетьману Війська Запорізького Петру Сагайдачному, який знесли за наказом окупаційної влади Севастополя, встановлять у Харкові.

Про це повідомляють "Крим.Реалії" з посиланням на севастопольські ЗМІ.

Сагайдачного встановлять у Харкові на прохання мера міста Геннадія Кернеса, який у своєму листі до "влади" Севастополя повідомив, що харків'яни знайдуть гідне місце в місті для монумента.

 

15 травня пам'ятник разом з невеликою стелою на честь десятиліття українського флоту з Криму відправили на материкову Україну.

У Харківській міськраді зараз вирішують технічні та юридичні моменти, після чого в місті встановлять кримські пам'ятники.

За словами відповідального секретаря місцевої топонімічної комісії Олексія Хорошковатого, харків'яни їх побачать на постаментах через два місяці.

Як відомо, 8-метрова бронзова скульптура гетьмана і флотоводця, відновлювача Православної церкви в Україні Петра Сагайдачного, створена Володимиром Луцаком у 2008 році, була знесена з постаменту в Севастополі

 

25 квітня 2014 року.

 

Напередодні знесення "в.о.губернатора Севастополя" обґрунтував рішення окупаційної влади так: "Севастополь - гордість російських моряків. Інших тут споконвіку не булo. Встановлення подібних пам'ятників було спробою перекрутити історію".

Дивіться також: "Гетьман Сагайдачний - руський батько козацької України"

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.