Знесеного в Севастополі Сагайдачного встановлять у Харкові. ФОТО

Монумент політичному і військовому діячеві України XVII сторіччя, гетьману Війська Запорізького Петру Сагайдачному, який знесли за наказом окупаційної влади Севастополя, встановлять у Харкові.

Про це повідомляють "Крим.Реалії" з посиланням на севастопольські ЗМІ.

Сагайдачного встановлять у Харкові на прохання мера міста Геннадія Кернеса, який у своєму листі до "влади" Севастополя повідомив, що харків'яни знайдуть гідне місце в місті для монумента.

 

15 травня пам'ятник разом з невеликою стелою на честь десятиліття українського флоту з Криму відправили на материкову Україну.

У Харківській міськраді зараз вирішують технічні та юридичні моменти, після чого в місті встановлять кримські пам'ятники.

За словами відповідального секретаря місцевої топонімічної комісії Олексія Хорошковатого, харків'яни їх побачать на постаментах через два місяці.

Як відомо, 8-метрова бронзова скульптура гетьмана і флотоводця, відновлювача Православної церкви в Україні Петра Сагайдачного, створена Володимиром Луцаком у 2008 році, була знесена з постаменту в Севастополі

 

25 квітня 2014 року.

 

Напередодні знесення "в.о.губернатора Севастополя" обґрунтував рішення окупаційної влади так: "Севастополь - гордість російських моряків. Інших тут споконвіку не булo. Встановлення подібних пам'ятників було спробою перекрутити історію".

Дивіться також: "Гетьман Сагайдачний - руський батько козацької України"

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.