Через окупацію кримськотатарська мова може не перейти на латинку

Використання латинської графіки в абетці кримськотатарської мови - під загрозою через законодавство РФ.

Про це повідомляє агенція QHA.

Більше 20 років кримськотатарська мова переживає реформу переходу з кириличної графіки на латинку. Ще в 1992 році в кримськотатарському співтоваристві була прийнята латинська графіка, а в 1997 році її ратифікувала Верховна рада Криму.

Досі повноцінного переходу писемної мови на нову графіку не відбулося, повідомляє видання. До того ж закон "Про мови народів РФ" вимагає, що всі абетки мають будуватися на графічній основі кирилиці. Інша графіка може встановлюватися лише федеральними законами.

 

За словами професора Аділе Емірової, необхідність прийняття нової графіки полягає в тому, що латинська абетка найбільш адекватно передає звуковий склад кримськотатарської мови і дозволяє уникнути використання диграфів (Кь, нь, г', дж).

"Якщо Україна не забороняла, але й нічого не робила для того, щоб перейти на латинку, то в російському законі написано - тільки кирилиця. - зазначила Емірова. - Отже, нам, мабуть, не дозволять використовувати латинську графіку".

Меджліс планує підняти це питання на засіданні робочої групи, яка готує законопроект про освіту у самопроголошеній "Республіці Крим".

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.