В Росії померла остання носійка берингівського діалекту алеутської мови

На російській Камчатці померла остання носійка берингівського діалекту алеутської мови – 93-річна Віра Тимошенко

Про це повідомляє Новинарня.

 

Віра Тимошенко померла на острові Беринга в селі Нікольське Алеутського району. Вона десятки років займалася збереженням алеутської культури.

"Дуже близька мова поки що зберігається на американських Алеутських островах, є кілька носіїв на острові Атка, але в Росії, наскільки мені відомо, більше тих, хто говорить цією мовою, немає. І при цьому американський діалект все-таки відрізняється досить сильно", – сказав Головко.

Віра Тимошенко народилася в 1927 році в селі Нікольському.

З 1959-го і по 1982 рік завідувала Алеутським районним державним архівом. До останніх днів продовжувала консультувати російських й іноземних фахівців з алеутської мови і культури, а також перекладала прозу і вірші.

Алеутська мова – єдина мова в алеутській гілці ескімосько-алеутської групи, раніше широко використовувалася корінним населенням Алеутських островів, островів Прібилова, Командорських островів і півострова Аляска.

За даними експертів, залишається близько 100-150 активних носіїв алеутської мови.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.