В Росії померла остання носійка берингівського діалекту алеутської мови

На російській Камчатці померла остання носійка берингівського діалекту алеутської мови – 93-річна Віра Тимошенко

Про це повідомляє Новинарня.

 

Віра Тимошенко померла на острові Беринга в селі Нікольське Алеутського району. Вона десятки років займалася збереженням алеутської культури.

"Дуже близька мова поки що зберігається на американських Алеутських островах, є кілька носіїв на острові Атка, але в Росії, наскільки мені відомо, більше тих, хто говорить цією мовою, немає. І при цьому американський діалект все-таки відрізняється досить сильно", – сказав Головко.

Віра Тимошенко народилася в 1927 році в селі Нікольському.

З 1959-го і по 1982 рік завідувала Алеутським районним державним архівом. До останніх днів продовжувала консультувати російських й іноземних фахівців з алеутської мови і культури, а також перекладала прозу і вірші.

Алеутська мова – єдина мова в алеутській гілці ескімосько-алеутської групи, раніше широко використовувалася корінним населенням Алеутських островів, островів Прібилова, Командорських островів і півострова Аляска.

За даними експертів, залишається близько 100-150 активних носіїв алеутської мови.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.