У ФРН намагаються засудити есесівців із Майданека - громадян Німеччини

В Німеччині перед судом постали 17 колишніх есесівців, які працювали в концентраційному таборі Майданек в окупованій Польщі під час Другої світової війни.

Про це повідомляє Європейська Правда.

Чотири жінки, котрі входять до переліку підозрюваних, звинувачені у співучасті у вбивстві невинних жертв у газових камерах та масових розстрілах, які забрали життя приблизно 80–150 тис. людей, переважно євреїв.

Розташований на околиці Любліна у східній Польщі концентраційний табір Майданек був звільнений Червоною армією в липні 1944 року і залишається одним з найкраще збережених, з непошкодженими газовими камерами та крематоріями.

Головне слідче агентство нацистських військових злочинів Німеччини нещодавно розшукало кілька охоронців Освенцима і передало їхні файли різним регіональним прокурорам, які зараз обмірковують висунуті проти них звинувачення.

Курт Шрімм, директор агентства розслідувань у Людвігсбурзі, хоче також пред’явити звинувачення у співучасті в масових вбивствах охоронцям Майданека.

Файли на трьох підозрюваних у справі Майданека вже були передані до прокуратури. Курт Шрімм зауважує: "Навести докази в даному випадку деякою мірою проблематично".

Під цим він має на увазі, що не залишилося жодного свідка в живих або у стані свідчити про злочини, скоєні охоронцями. Але він сподівається, що справа Джона Дем'янюка буде прецедентом у будь-яких майбутніх розслідуваннях.

Дем'янюк був визнаний винним у наданні допомоги в масовому вбивстві 28 тис. євреїв у таборі смерті Собібор, де були вбиті 250 тис. з 6 млн жертв Голокосту.

Він був визнаний винним у Мюнхені 2011 року без найменшого свідчення про те, що саме він робив у таборі: судді ухвалили, що робота охоронцем – достатній доказ його вини у пособництві нацистам в їхній злочинній діяльності .

"Майданек є дуже складним випадком для нас, бо не було ніяких відокремлених місць для вбивства, як в інших нацистських таборах", – додав Шрімм.

"У нас мало матеріалу, а інформація неоптимальна", ­– зізнався слідчий.

До того ж вік і стан здоров'я деяких підсудних, скоріш за все, стане причиною того, що вони не будуть притягнуті до суду.

Дивіться також: "Зірка культового німецького серіалу виявився есесівцем"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.