АНОНС. Мери Львова – презентація дослідницького проекту

Повний перелік керівників Львова – від перших історичних відомостей про місто до сьогодення – представляє дослідницький проект «Інформаційна база даних "Міські голови Львова"».

25 грудня 2014 р. о 16.00 в Центрі міської історії (м. Львів, вул. акад. Богомольця, 6) відбудеться презентація дослідницького проекту "Інформаційна база даних "Міські голови Львова"".

Зазначений проект є результатом роботи групи істориків Львівського національного університету ім. Івана Франка, Центру міської історії, Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

Усі виконавці проекту мають тривалий досвід дослідження історії Львова, зокрема публікації документів з історії міста, історико-краєзнавчої діяльності, а також досвід реалізації українсько-польського дослідницького і видавничого проекту "Львів: місто–суспільство–культура", роботи з оцифрованими матеріалами.

Задум проекту полягає в тому, аби створити джерелознавчі передумови для вивчення досвіду управління Львовом, проектуючи його на роль особистостей з урахуванням різноманітності й, водночас, цілісності історичного процесу.

Зібрані і опубліковані матеріали мають робочий характер. Вони тільки окреслюють дослідницьке поле, вказують на його головні структурні елементи. Це – укладений хронологічно від кінця ХІІІ до початку ХХІ століття повний список львівських війтів, бурмистрів / бургомістрів, президентів, голів міськвиконкому, міських голів.

Дані про кожну особу можуть (залежно від періоду) включати відомості про роки життя, місце народження та поховання, період перебування на посаді керівника міста, а також загальний управлінський досвід, основні періоди громадської та політичної діяльності.

У зв'язку з текстовим матеріалом подано візуальний ряд, який представляє портретні зображення, гравюри, медальйони, пам'ятні таблиці, надгробки, епітафії, автографи, кам'яниці, в яких жили керівники міста. Передбачається також створення відповідної цифрової бази даних на веб-сторінці проекту Центру міської історії "Інтерактивний Львів".

Призначення цих матеріалів – висвітлення історії міста Львова як осередку взаємодії різних історико-правових та культурних традицій.

Проект реалізується за фінансової підтримки програми соціально-культурних грантів Львівської міської ради.

За детальнішою інформацією просимо звертатися до координаторів проекту доцента Львівського національного університету ім. Івана Франка Мар'яна Мудрого – тел.: 097 263 01 81, e-mail: m_mudryi@yahoo.com та заступника директора Центру міської історії Ірини Мацевко – тел.: (322) 275 17 34, e-mail: i.matsevko@lvivcenter.org.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.