АНОНС. Мери Львова – презентація дослідницького проекту

Повний перелік керівників Львова – від перших історичних відомостей про місто до сьогодення – представляє дослідницький проект «Інформаційна база даних "Міські голови Львова"».

25 грудня 2014 р. о 16.00 в Центрі міської історії (м. Львів, вул. акад. Богомольця, 6) відбудеться презентація дослідницького проекту "Інформаційна база даних "Міські голови Львова"".

Зазначений проект є результатом роботи групи істориків Львівського національного університету ім. Івана Франка, Центру міської історії, Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

Усі виконавці проекту мають тривалий досвід дослідження історії Львова, зокрема публікації документів з історії міста, історико-краєзнавчої діяльності, а також досвід реалізації українсько-польського дослідницького і видавничого проекту "Львів: місто–суспільство–культура", роботи з оцифрованими матеріалами.

Задум проекту полягає в тому, аби створити джерелознавчі передумови для вивчення досвіду управління Львовом, проектуючи його на роль особистостей з урахуванням різноманітності й, водночас, цілісності історичного процесу.

Зібрані і опубліковані матеріали мають робочий характер. Вони тільки окреслюють дослідницьке поле, вказують на його головні структурні елементи. Це – укладений хронологічно від кінця ХІІІ до початку ХХІ століття повний список львівських війтів, бурмистрів / бургомістрів, президентів, голів міськвиконкому, міських голів.

Дані про кожну особу можуть (залежно від періоду) включати відомості про роки життя, місце народження та поховання, період перебування на посаді керівника міста, а також загальний управлінський досвід, основні періоди громадської та політичної діяльності.

У зв'язку з текстовим матеріалом подано візуальний ряд, який представляє портретні зображення, гравюри, медальйони, пам'ятні таблиці, надгробки, епітафії, автографи, кам'яниці, в яких жили керівники міста. Передбачається також створення відповідної цифрової бази даних на веб-сторінці проекту Центру міської історії "Інтерактивний Львів".

Призначення цих матеріалів – висвітлення історії міста Львова як осередку взаємодії різних історико-правових та культурних традицій.

Проект реалізується за фінансової підтримки програми соціально-культурних грантів Львівської міської ради.

За детальнішою інформацією просимо звертатися до координаторів проекту доцента Львівського національного університету ім. Івана Франка Мар'яна Мудрого – тел.: 097 263 01 81, e-mail: m_mudryi@yahoo.com та заступника директора Центру міської історії Ірини Мацевко – тел.: (322) 275 17 34, e-mail: i.matsevko@lvivcenter.org.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.