АНОНС: Презентація проекту “Майдан: усна історія”

Як і для чого збираються усні історії Майдану? Коли буде створено Архів Майдану? На ці та інші запитання лунатимуть відповіді 24 грудня в Музеї Івана Гончара.

Український інститут національної пам’яті спільно з громадською організацією "Фонд збереження історії Майдану" розпочав проект "Майдан: усна історія". Що вже зроблено і які подальші плани – на презентації проекту.

Середа, 24 грудня, 12.00

Музей Івана Гончара, виставковий простір "Творчість Свободи:

(р)еволюційна культура Майдану"

Київ, вул. Лаврська, 19

Як і для чого ми збираємо усні історії Майдану? Коли буде створено Архів Майдану? Чому важливо саме зараз записати свідчення учасників протестних акцій зими 2013–2014 років? Що робити людям, які отримали на Майдані травматичний досвід? 

 На ці та інші питання дадуть відповіді:

  • Семен Глузман – очільник "Фонду збереження історії Майдану", правозахисник, дисидент та політв'язень, президент Асоціації психіатрів України.
  • Володимир В’ятрович – голова Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук.
  • Наталія Машталер – режисер-документаліст, керівник проекту "Усні історії Майдану". 
  • Іванна Кобєлєва – координатор проекту "Майдан: усна історія", Український інститут національної пам’яті.

Свої історії Майдану вже розповіли близько 300 осіб. Серед них – бійці Самооборони, волонтери, медики, психологи, громадські та політичні активісти, і просто очевидці.

На презентації ви зможете почути і побачити, як починався Майдан, якою була участь в ньому жінок, що залишилося у пам'яті свідків подій 18–20 лютого, кого вважають героями учасники проекту і як загалом вони оцінюють події зими 2013–2014 років. 

Також дізнаєтеся, коли і в якій формі записи стануть доступними для громадськості та що буде використано для Музею Майдану. 

Прес-служба УІНП:

as@memory.gov.ua

тел.: +38 044 253 15 63,

+38 050 383 37 43

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.