АНОНС: У Києві покажуть фільм про каральні операції нацистів в Україні

"1377 спалених заживо" – так називається фільм про українські села, спалені нацистами під час Другої світової війни, який покажуть для киян 3 березня.

Зустріч відбудеться за участі автора і режисера документальної стрічки Івана Кравчишина та істориків Українського інституту національної пам’яті.

За час німецької окупації України було знищено понад 670 населених пунктів на території 16 сучасних областей України та Автономної республіки Крим. Жертвами такого роду каральних операцій стали щонайменше 50 828 вбитих.

У стрічці "1377 спалених заживо", зокрема, йтиметься про Корюківку на Чернігівщині, де 1-2 березня 1943 року нацисти вбили 6700 людей, спалили 1290 будинків, - це було найбільше поселення в Європі, повністю знищене нацистами в рамках каральної операції під час Другої світової війни.

 Спалена Корюківка

Для порівняння, інші відомі спалення населених пунктів: Лідице в Чехії (10 червня 1942 р. вбито у селищі й замордовано у концтаборі 320 осіб), Хатинь в Білорусі (22 березня 1943 р. у селі знищено 149 осіб), Орадур-сюр-Глан у Франції (10 червня 1944 р. знищено у селищі 642 особи).

Іван Кравчишин - відомий режисер-документаліст, автор фільмів "Чорна Піхота", "Молода гвардія: лічильник смерті", "1377 спалених заживо".

У зустрічі беруть участь історики Українського інституту національної пам’яті Ростислав Пилявець та Сергій Бутко. Модеруватиме зустріч Олександр Зінченко, який також був редактором-дослідником фільму.

Показ фільму відбуватиметься в рамках циклу "Кінолекторій" Українського інституту національної пам’яті.

Організатори заходу: Український інститут національної пам’яті, історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Вівторок, 3 березня, 18.30

Адреса: Київський національний університет імені Тараса Шевченка

м. Київ, вул. Володимирська, 60,

Червоний корпус, ауд. 349

Вхід вільний за попередньою реєстрацією

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.