АНОНС: Експерти обговорять, як Росія використовує історію в зовнішній політиці

Чому в Росії так і не відбулась десовєтизація та як це впливає на її європейських сусідів — дискутуватимуть у Києві на круглому столі «Історія як зброя в зовнішній політиці Росії» за участі відомого латвійського експерта, керівника Центру досліджень політики Східної Європи Андіса Кудорса.

На круглому столі "Історія як зброя в зовнішній політиці Росії" виступить голова правління Центру досліджень політики Східної Європи Андіс Кудорс з темою "Суперечлива історія зовнішньої політики Росії проти країн-сусідів" та голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович з темою "Російські історичні міфи в інформаційні війні з Україною".

"Росія не змогла вивчити і засудити тоталітарне минуле радянської епохи, процес десовєтизації не відбувся в повному обсязі. Навпаки — спроби засудження комунізму сприймаються як спроби виступити проти Росії як країни, — вважає Андіс Кудрорс. — Питання історії є одним із інструментів Російської публічної дипломатії на підтримку цілей Росії управляти більш широким регіоном — територією колишнього Радянського Союзу".

 

Також в обговоренні візьмуть участь Надзвичайний і повноважний посол Латвійської республіки в Україні Аргіта Даудзе та голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, Андрій Когут, в.о. директора Центру досліджень визвольного руху.

Модераторка: Аліна Шпак, перша заступниця голови Українського інституту національної пам'яті.

Робочі мови: англійська, українська.

Організатори заходу: Посольство Латвії в Україні, Український інститут національної пам’яті, Національний університет Києво-Могилянська академія, Центру досліджень визвольного руху. Круглий стіл "Історія як зброя в зовнішній політиці Росії" пройде в рамках комунікаційної програми головування Латвії в Раді ЄС. 

Вівторок, 17 березня, 15.00

Адреса: Києво-Могилянська академія, Конгрегаційна зала Староакадемічного корпусу, м.Київ, вул. Сковороди, 2

Вхід вільний. Просимо попередньо зареєструватися.

Довідка:

Андіс Кудорс закінчив Латвійський Університет, здобувши  ступінь магістра політичних наук. З 2006 року є експертом та Головою правління Центру досліджень політики Східної Європи. Також викладає як запрошений викладач в Інституті Кеннана Міжнародного наукового центру імені Вудро Вільсона. Очолював робочу групу з питань політики сусідства ЄС.

Написав багато наукових праць, серед яких: "Соціальна пам'ять та ідентичність етнічних росіян в Латвії",  "Російська м’яка сила та невійськовий вплив", "Розуміння Росією публічної дипломатії: між м’якою силою та маніпуляцією", "Інформаційна кампанія Росії проти України" та ін.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.