В Україні за півроку змінять назви 3% міст і сіл

Згідно із даними моніторингу УІНП відповідно до закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" зміні підлягають назви 76 міст і містечок (смт) та 795 сіл і селищ (дані оновлюються), — повідомляють в Українському інституті національної пам’яті. Відповідна мапа розміщена на сайті та сторінці Інституту у Facebook. 

Майже 30 тисяч тисяч назв українських міст та сіл опрацьовують співробітники УІНП та волонтери. Дані постійно оновлюють: так, до переліку із 22 міст додали ще 6. Збільшилась й кількість містечок, які потрібно перейменувати, з 44-ох до 48-ми. Тож список населених пунктів, які підлягають перейменуванню, не значно, але збільшуватиметься. 

Іноді походження назв потребує додаткового дослідження, — пояснюють історики. Наприклад, село на Львівщині зі, здавалося б, звичайною назвою Максимівка увіковічнює офіцера НКВД Максимова, який воював проти УПА. Громада ще з 2008 року прагне повернути селу історичну назву Лібухова.

А село Хрущова Микитівка на Харківщині, попри очевидні аналогії, назване так ще у XVII-XVII століттях на честь двох козаків: в 1676 р. уманський полковник Микита Сененко одержав жалувану грамоту на ці землі, а з 1738 р. в Микитівки новий власник — ніжинський полковник Іван Хрущов. 

"Чому саме місцева громада має визначитися з перейменуванням, а не "київські експерти" чи Уряд? Не лише тому, що це — засадниче право місцевого самоврядування, а й тому, що їх мешканці та краєзнавці краще знають походження назви", — пояснює Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті. 

Він підкреслив, що "Закон визначає лише перелік елементів, які недопустимо вживати в сучасній топоніміці демократичної незалежної країни, а не вказує, як називати вашу вулицю, село чи місто. Громада самостійно сформулює пропозиції нової назви — історичної, на честь відомих особистостей, в тому числі вихідців з громади".   

Символічно, що рішення громад про позбавлення від тоталітарної спадщини мають бути прийняті до Дня Свободи та Гідності 21 листопада 2015 року.

Опісля впродовж 3 місяців Верховна Рада України прийме рішення про перейменування. Нагадаємо, що впродовж півроку органи місцевого самоврядування також визначать нові назви вулиць, площ, географічних об’єктів. 

До назв, які слід перейменовувати належать ті, у яких використані імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки. 

Також підлягають зміні найменування, у яких використано назви СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік та похідні від них.

Назви які пов’язані з діяльністю Комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницею Жовтневого перевороту, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України.

Юридичні особи повинні змінити свої назви впродовж місяця — до 21 червня, ЗМІ — до 21 серпня. Знаки для товарів і послуг, які містять обмеження згідно закону, мають бути змінені до 21 листопада.

Винятки для перейменування становлять назви, пов’язані із видатними радянськими діячами української науки та культури, а також із рухом опору та вигнанням нацистських окупантів з території України. 

На сайті та сторінці у соцмережі УІНП розмістив роз’яснення щодо зміни назв та демонтажу пам’ятних знаків, а також карту міст та містечок, що будуть перейменовані.  

21 травня вступили у дію декомунізаційні закони. Втілення їх у життя означає, що Україна нарешті безповоротно пориває з болючим радянським тоталітарним минулим. Мапа країни буде позбавлена тоталітарної символіки у назвах та пам’ятниках, а доступ до документів про репресії та злочини проти людства і людяності буде повністю відкрито.