АНОНС: Дискусія "Друга світова війна: глобальний вимір – український погляд"

9 жовтня 2015 року у Києві відбудеться подіумна дискусія, яка присвячена українському виміру Другої світової війни. Наразі збігають терміни зголошень до участі.

Учасниками пропонується обговорити нові підходи до визначення та розв’язання найбільш складних питань, пов’язаних із дослідженням історії та формуванням пам’яті в Україні про Другу світову війну:

– складові війни: бойові дії, економіка, ідеологія, гуманітарні проблеми – проблема пріоритетів історії та пам’яті;

– Світова війна та війна в Україні – проблема співвідношення;

– початок німецько-радянської війни – хто до чого готувався;

– українці по різні боки фронтів – причини та наслідки;

– бойові дії – стратегічне мистецтво та ціна життя;

– окупаційні режими: радянський, нацистський, румунський – ідеології, стратегії, практики;

– національні рухи бездержавних націй: українські, польські, кримськотатарські – ідеології і тактики;

– геноциди, депортації та переслідування за етнічною ознакою – ідеології, методи, виконавці, відповідальність;

‒ війна у світлі жіночої історії;

– духовний опір в часи тотальної дегуманізації – зміст і ґрунт;

– людина в тоталітарному світі: злочинець і жертва, колаборант і герой, гвинтик і особистість – випадковість долі та право судити;

– Ялтинська конференція та Нюрнберзький процес – право справедливості чи право сили;

– загальні моделі пам’яті: радянська та націоналістична – проблеми конструювання та подолання;

– моделі пам’яті загальні та групові: етнічні, гендерні, регіональні – проблеми узгодження та примирення.

Термін подачі заявок з тезами до 1 вересня 2015 року.

Заявки з тезами організатори просять надсилати на адресу: ukr2ww@ukr.net

Обов’язково треба вказувати тему листа "Подіумна дискусія".

Контактні телефони: +38 044 278 60 97, +38 097 452 45 21

З вимогами до виступів можна ознайомитися на офіційних сайтах Інституту історії України НАНУ та Українського інституту національної пам’яті.

Організаторами дискусії є Інститут історії України НАНУ, Український інститут національної пам’яті, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Громадський комітет для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.