Пам'ятник Чапаєву у Волновасі не знесли, а перейменували. НОУ-ХАУ

Виконуючи закон про декомунізацію, міська рада Волновахи (Донеччина) вирішила не зносити пам'ятник Чапаєву, а перейменувати його в "монумент "Козак".

Відповідний документ у своєму Facebook оприлюднила донецька журналістка Ліна Кущ.

"Яке мультикультурне місто: і вулиця Кузьми Скрябіна, і "чапаєв-козак", - написала вона.

"Секретар міськради направить копію рішення до відділу культури і туризму Волноваської РДА для внесення змін у відповідну документацію, у тому числі в паспорт пам'ятника, охоронний договір, реєстр пам'яток культурної спадщини", - зазначається в оприлюдненому документі.

 

Рішення не зносити, а перейменувати пам'ятник депутати міськради прийняли після громадських слухань у вересні 2015 року, повідомляє Сегодня.

Більшість мешканців Волновахи підтримали перейменування, зазначає видання.

Фото: www.segodnya.ua

"Справа тут не в любові до радянського минулого, а в тому, що зносити пам'ятники саме по собі не дуже гарна справа, та й витратна. А зайвих грошей у міста вочевидь немає - прокоментував ситуацію місцевий житель Петро Косінов. - Нехай буде козак, та він і схожий, загалом. Головне, щоб усі заспокоїлися".

Фото: 21region.org

Василь Чапаєв - фельдфебель Російської імператорської армії, командир дивізії Робітничо-селянської червоної армії, учасник Першої світової війни і громадянської війни в Російській республіці. У 1917 році приєднався до більшовицького крила РСДРП.

Організовував військові сили більшовиків на східному березі Волги, загинув у 1919-му у віці 32 років у бою з Уральською армією козаків-білогвардійців. Після невдалої переправи через річку Урал в районі села Лбищенськ (нині - село Чапаєв у Казахстані) тіла Чапаєва так і не знайшли.

Іконічний плакат фільму "Чапаєв"

Образ Чапаєва-Чапая набув масової популярності в СРСР після виходу у прокат художнього фільму "Чапаєв" (1934 року). Разом з іншими персонажами кінострічки став народним героєм радянських анекдотів. Сталін вважав "Чапаєв" найкращим фільмом кінематографу СРСР, Путін назвав цю стрічку своїм улюбленим кіно.

Якщо волноваське ноу-хау з перейменування пам'ятників приживеться, його варто використати для збереження видовищного монументу більшовицькій Першій кінній армії Будьонного, над трасою "Київ-Чоп" в районі Олеська (Львівщина).

 Так було...

Місцеві мешканці ще з часів СРСР називають пам'ятник будьонівцям цілком декомунізовано - "Коні". Досвід Волноваської міськради у перейменуванні кінних статуй підказує ще одну чудову назву - "Козаки" :)

Наразі монумент у привабливому туристичному місці не перебуває на балансі жодної установи і розграбовується :(

...так стало. Значну частину мідних листів із пам'ятника вже обдерли. Фото: zaxid.net

Нагадаємо, після прийняття ВР законів про декомунізацію висловлювалася пропозиція перейменувати місто Дніпропетровськ (на честь більшовицького лідера Петровського) на... Дніпропетровськ (в честь апостола Петра).

Інші матеріали за темами ДЕКОМУНІЗАЦІЯ та КОЗАЦТВО

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.