У Києві "декомунізують" 23 вулиці і Московський міст

На одному з найближчих пленарних засідань Київська міська рада розгляне рішення про перейменування 23 вулиць, проспектів та площ столиці.

Про це повідмляє УНІАН із посиланням на прес-службу Київради.

Проект рішення "Про повернення історичних назв, уточнення назв, перейменування вулиць, проспекту, площ та провулків у місті Києві" був погоджений на засіданні постійної комісії Київради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків.

Згідно з проектом рішення:

у Голосіївському районі вул. Бубнова буде перейменована на вул. Маричанську, Чапаєвське шосе - на провулок Віто-Литовський, провулок Радянський - на провулок Владислава Заремби, проспект Червонозоряний - на проспект Валерія Лобановського (Голосіївський, Солом’янський райони);

у Святошинському районі вул. Картвелішвілі - на вул. Володимира Покотила, провулок Володимира Ульянова - на провулок Осінній, провулок Івана Федька - на провулок Якова Шульгина, вул. Антонова-Овсієнка - на вул. Володимира Наумовича, вул. Омеляна Горбачова - на вул. Ґалаґанівську, вул. Примакова - на вул. Рейнгольда Глієра;

у Печерському районі вул. Командарма Каменєва - на вул. Петра Болбочана;

У Солом’янському районі вул. Миколи Лукашевича - на вул. Івана Огієнка, бульвар Івана Лепсе - на бульвар Валентина Згурського, вул. Петровського - на вул. Івана Світличного;

У Оболонському районі площу Дружби Народів - на Оболонську площу, вул. Михайла Майорова - на вул. Петра Калнишевського, вул. Полупанова - на вул. Пріорську;

у Дніпровському районі площу Ленінградську - на Дарницьку площу;

у Шевченківському районі вул. Бабушкіна - на вул. Марка Безручка, вул. Блюхера - на вул. Ігоря Турчина, вул. Піка Вільгельма - на вул. Ружинську, вул. Пугачова - на вул. Академіка Ромоданова, вул. Котовського - на вул. Рогозів Яр (Подільський, Шевченківський райони).

Також, відповідно до проекту рішення, історичні назви повертають двом вулицям Києва: вулиці Якіра повертають назву вул. Древлянська (Шевченківський район) та вул. Кіквідзе – вул. Військовий шлях (Печерський район).

Крім того, в цей проект рішення включено перейменування Московського моста , який буде носити ім’я Георгія Фукса - автора більшості київських мостових переходів через Дніпро.

В прес-службі Київради зазначають, що всі назви пройшли громадські обговорення.

Нагадаємо, в листопаді 2015 року фахівець Українського інституту національної пам’яті Богдан Короленко повідомив, що у столиці на виконання законів про декомунізацію прийнято рішення про перейменування 55 вулиць, ще стосовно 66 вулиць рішення перебуває на різних стадіях ухвалення.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.