Головну вулицю Дніпропетровська названо на честь Яворницького

Центральну вулицю Дніпропетровська - 5-кілометровий проспект Карла Маркса, розташований у Шевченківському, Соборному та Центральному районах міста - перейменовано на проспект Дмитра Яворницького.

Відповідне розпорядження підписав міський голова Борис Філатов, повідомляє офіційний сайт Дніпропетровської міськради.

Історичні назви проспекту — Велика бульварна вулиця, Катерининський проспект (1834-1923), проспект Карла Маркса (1923-2016).

Дмитро Яворницький (1855-1940) — історик, археолог, фольклорист, академік Всеукраїнської академії наук. Один із найґрунтовніших дослідників історії Запорозької Січі, знавець "козацької старовини".

У 1902 році був запрошений на посаду директора Катеринославського історично-археологічного музею, перетворивши його на впливовий науковий і суспільний центр. З того часу і до смерті мешкав у Дніпрі, ставши міською легендою.

Цим же розпорядженням мера проспект Кірова, що у Центральному районі, перейменовано на проспект Олександра Поля (геолог, дослідник Криворізького рудного басейну, археолог, промисловець).

Вулиця Леніна, що у Шевченківському та Центральному районах міста, повернула собі історичну назву – вулиця Воскресенська.

Вулицю Шаумяна, що в Соборному районі, перейменовано на вулицю Архітектора Дольніка. Парк Ленінського комсомолу перетворився на парк Зелений Гай.

Вулиця Володимира Ошка, що в Новокодацькому районі, відтепер має назву вулиця Солідарності.

Загалом у Дніпропетровську близько 300 комуністичних топонімів. У листопаді 2015 року перейменовано 57 із них, решту має перейменувати нещодавно обраний міський голова.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.