Карла Маркса видають українською в оригінальних перекладах

Три томи наукової роботи філософа-економіста XIX cторіччя Карла Маркса "Капітал. Критика політичної економії" (1867 р.) після довгої перерви знову публікуються в українському перекладі з оригіналів німецьких видань.

Вихід книги очікується весною 2016 року, повідомляє маркс.укр.

Видавці нагадують, що книга перекладена більше ніж 50 мовами і видана більше 220 разів.

Фаховий український переклад здійснено в 1920-30-х роках Анд. Річицьким, В. Щербаненком, Д. Рабіновичем та С. Трикозою для видавництв "Пролетар" і "Держвидав" УСРР.

У перший том нового видання історичного бестселеру окремо включено главу "Первісне накопичення капіталу" (24-й розділ Марксової праці) в перекладі Івана Франка 1879 року - скоріше як літературну, ніж економічну пам'ятку.

 З журналу "Культура", 1926 рік

Публікація Франкового перекладу подається без змін за журналом "Культура" (Львів, 1926 № 4-9), де він був опублікований вперше.

Нагадаємо, у складеному 2009 року журналом Newsweek рейтингу "100 найкращих книг усіх часів" "Капітал" посів 30 місце.

 

В серпні 2015 року голландський інститут оцифрував і вивісив в інтернет листування між філософами-економістами XIX сторіччя Карлом Марксом та Фрідріхом Енгельсом.

В червні 2013 року перше видання "Капіталу" (1867) рукопис "Маніфесту комуністичної партії" (1848 рік)Карла Маркса потрапили до переліку Світової документальної спадщини ЮНЕСКО.

ТАКОЖ:

Український марксизм. Короткий нарис

Помер знаменитий історик-марксист Ерік Гобсбаум

У Берліні хочуть прибрати пам'ятник Марксу та Енгельсу. ФОТО

Від комуніста до комунара. Життя і смерть М. Хвильового

У Харкові перейменували площу імені Карла Маркса

На Сумщині відновили пам'ятник Марксу. ФОТО

Брехня радянської економічної статистики

Інші матеріали за темою "МАРКСИЗМ"

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.