Карла Маркса видають українською в оригінальних перекладах

Три томи наукової роботи філософа-економіста XIX cторіччя Карла Маркса "Капітал. Критика політичної економії" (1867 р.) після довгої перерви знову публікуються в українському перекладі з оригіналів німецьких видань.

Вихід книги очікується весною 2016 року, повідомляє маркс.укр.

Видавці нагадують, що книга перекладена більше ніж 50 мовами і видана більше 220 разів.

Фаховий український переклад здійснено в 1920-30-х роках Анд. Річицьким, В. Щербаненком, Д. Рабіновичем та С. Трикозою для видавництв "Пролетар" і "Держвидав" УСРР.

У перший том нового видання історичного бестселеру окремо включено главу "Первісне накопичення капіталу" (24-й розділ Марксової праці) в перекладі Івана Франка 1879 року - скоріше як літературну, ніж економічну пам'ятку.

 З журналу "Культура", 1926 рік

Публікація Франкового перекладу подається без змін за журналом "Культура" (Львів, 1926 № 4-9), де він був опублікований вперше.

Нагадаємо, у складеному 2009 року журналом Newsweek рейтингу "100 найкращих книг усіх часів" "Капітал" посів 30 місце.

 

В серпні 2015 року голландський інститут оцифрував і вивісив в інтернет листування між філософами-економістами XIX сторіччя Карлом Марксом та Фрідріхом Енгельсом.

В червні 2013 року перше видання "Капіталу" (1867) рукопис "Маніфесту комуністичної партії" (1848 рік)Карла Маркса потрапили до переліку Світової документальної спадщини ЮНЕСКО.

ТАКОЖ:

Український марксизм. Короткий нарис

Помер знаменитий історик-марксист Ерік Гобсбаум

У Берліні хочуть прибрати пам'ятник Марксу та Енгельсу. ФОТО

Від комуніста до комунара. Життя і смерть М. Хвильового

У Харкові перейменували площу імені Карла Маркса

На Сумщині відновили пам'ятник Марксу. ФОТО

Брехня радянської економічної статистики

Інші матеріали за темою "МАРКСИЗМ"

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.