КІРОВОГРАД ПЕРЕЙМЕНОВАНО. Декомунізація міст і сіл України завершилася

Сьогодні Верховна Рада ухвалила постанову про перейменування 13 населених пунктів. Серед них - обласний центр Кіровоград.

Про це на брифінгу перед журнаілстами повідомив Голова Верховної Ради Андрій Парубій, пише "Українська правда".

Місто одержало нову назву - Кропивницький, на честь Марка Кропивницького (1840 - 1910) - видатного українського актора, режисера й засновника професійного українського театру, який жив і працював у цьому місті. 

За перейменування проголосувало 230 народних депутатів.

Так, Кіровоград став останнім обласним центром, який було перейменовано в рамках декомунізації.

"Більшість громад скористалися своїм правом – і крок за крок ми перейменовували міста і містечка, які носили давні комуністичні назви. Кожен "чистий четвер" був святом для багатьох громад, яким було повернуто давні українські назви", – зазначив Парубій.

"Сьогодні фактично ми цей процес завершили" – заявив він.

"Разом за той період було перейменовано 1012 населених пунктів та районів в Україні. Ми повернули українським містам споконвічні назви. Це і Олешки на Херсонщині, і Кам'янське на Дніпропетровщині, і Бахмут на Донеччині", – сказав спікер.

Парубій порадів: "Сьогодні ми перейменували ще 10 узгоджених із громадою міст і населених пунктів. А головне – сьогодні ми перейменували обласний центр Кіровоград".

"Давнє українське козацьке поселення не може носити ні імперську, ні радянську назву. Відтепер Кіровоград став Кропивницьким. І це рішення профільного комітету, яке об'єднало зал", – вважає він.

Крім того Верховна Рада в рамках цього закону прийняла рішення про перейменування кількох населених пунктів Миколаївської, Одеської, Харківської областей а також Закарпатської, та Чернігівської областей. Так, село Жовтневе Хустського району Закарпатської області перейменували на село Забереж; село Червонознам’янка Іванівського району Одеської області - на село Знам’янка; а село Петрівка Борзнянського району Чернігівської області - на село Махнівка.

Також парламент підтримав перейменування ще кількох населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Селище Красний Пахар Вуглегірської міської ради Бахмутського району Донецької обл. одержало назву Ступакове; село Комінтернове Волноваського району стало селом Пікузи; село Красна Зоря Малоіванівської сільської ради Перевальського району Луганської обл. перейменували на село Чорногорівка.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.