В Києві відкрилася виставка про творчість українських художників у діаспорі

В Києві до Дня художника відкрилася документальна виставка "Натхнені Батьківщиною: творчість українських митців за кордоном".

Карикатура українського маляра та графіка Віктора Цимбала, що проживав у США

На виставці експонуються документи за період з 20-х рр. ХХ ст. до поч. ХХІ ст., що представляють творчість українських художників за кордоном як складову українського мистецтва загалом, їх внесок у збереження національних традицій і світоглядних орієнтирів свого народу у часи тотального нищення української культури радянською владою.

Відвідувачі виставки отримають можливість ознайомитися з документами, що висвітлюють творчий шлях понад 30-ти українських митців, які проживали в Польщі, Чехословаччині, Франції, Німеччині, США, Канаді, Венесуелі та інших країнах світу.

Архівні документи розповідають про мистецьку діяльність цілої плеяди художників – Петра Холодного (старшого), Олени Кульчицької, Роберта Лісовського, Миколи Бутовича, Петра Холодного (молодшого), Петра Андрусіва, Людмили Морозової, Галини Мазепи, Якова Гніздовського та ін.

На особливу увагу заслуговує комплекс документів про художників родини Кричевських, що експонується вперше. Це – каталоги, афіші виставок, запрошення, листівки із репродукціями, повідомлення у закордонних ЗМІ про Василя Григоровича Кричевського, Миколу Васильовича Кричевського, Василя Васильовича Кричевського та його доньку Катерину Кричевську-Росандіч. Доповненням до архівних документів стали репродукції семи гравюр Миколи Кричевського, видані в Парижі у 1944 р.

Представлені матеріали не лише висвітлюють творчий доробок української діаспори, а й розкривають силу мистецтва як одного із засобів політичної боротьби. Зокрема, на виставці представлені ілюстрації з українського видання в Канаді "Новий Шлях", карикатури Едварда Козака та Віктора Цимбала, що висміюють радянську владу та засуджують її політику в Україні і Європі.

Крім цього, виставковий проект інформує про діяльність українських культурних центрів за кордоном – Об’єднання митців українців в Америці, Українського Музею (США), Асоціації українських митців Канади, Канадсько-української мистецької фундації.

Виставка працює до 21 жовтня

Місце: Київський міський будинок учителя

Організатори: Державна архівна служба України, Центральний державний архів зарубіжної україніки, Київський міський будинок учителя, Кафедра історії мистецтв, кафедра архівознавства, та спеціальних галузей історичної науки, історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.