Російська міністр освіти вважає міфологізацію історії потрібною

Російська міністр освіти Ольга Васильєва вважає, що викладання історії є суб’єктивною річчю і що «без міфологізації» у цій галузі обійтися не можна.

Про це вона заявила у своєму інтерв’ю "Интерфаксу", передає російська служба Бі-Бі-Сі.

"Я глибоко впевнена, що викладання історії – це річ багато в чому суб’єктивна, вона багато в чому залежить від того, на яких світоглядних позиціях стоїть людина, яка викладає історію", –  сказала Васильєва.

Далі міністр освіти відзначила, що Йосип Сталін у 1930-х роках відновив спадкоємність дореволюційної та радянської історії, що було порушено більшовицькою революцією 1917 року. Разом із тим, радянських диктатор, на її думку, повернув поняття "державного патріотизму".

"Сталін як прагматик прекрасно розумів, що попереду страшна війна і потрібна мобілізації, в тому числі й духовна. Звідси картини в кіно, звідси поеми та фільми про Олксандра Невсього та Івана Грізного", – заявила Васильєва.

Коли журналіст зауважив, що відбувається міфологізація цих історичних постатей, міністр відповіла, що в історії без міфологізації не можна.  

"Розумієте, без героїв, без героїчної подоби історичних персонажів неможна обійтися. Чи ти маленька людина, чи ти доросла, у тебе має бути ідеал, до якого потрібно прагнути", – сказала вона.  

Ольга Васильєва також навела правило, якого дотримуватися француьзкі історики Люсьєн Фавр і Марк Блок із школи "Анналів": "Якщо тобі трапляється факт, який, здається, переверне історичну науку і взагалі все, що було зроблено до тебе, але ти не можеш його нікуди вбудувати – відклади його, тому що його оприлюднення може завдати незворотної шкоди для тих, хто живе поруч із тобою".

"У всьому повинна бути зваженість та обережність", – підкреслила міністр.

На запитання про її думку щодо історії про "28 героїв-панфіловців", начебто загиблих у бою з нацистами біля роз’їзду Дубосєково в листопаді 1941 року, Васильєва відповіла, що тут їй дуже важко говорити, оскільки про це писав її вчитель, радянський історик, керівник Центру воєнної історії Росії Георгій Куманєв.

"А я шаную вчителів. Куманєв вважає цю історію правдивою. Моя позиція така ж, як і в Георгія Олександровича", – додала вона.

Як відомо, згідно з розсекреченими в 2015 році документами Державного архіву Російської Федерації, історію з 28 "панфіловцями" вигадали кореспонденти газети "Красная звезда" в 1941 році.

Нагадаємо, що неодавно міністра культури РФ Володимира Мединського низка академіків РАН звинуватили в міфотворчості та лженауці та закликали позбавити посадовця ступеня доктора історичних наук.

Раніше той же Мединський назвав "закінченими нікчемами" тих, хто оскаржує історію про "панфіловців".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.