Спецпроект

ІЗРАЇЛЬ МОЖЕ ВИЗНАТИ ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИДОМ

Президія Кнессету включила до порядку денного сесії наступного тижня питання про визнання Голодомору геноцидом українського народу.

Ініціатором такої пропозиції стала депутат Нава Бокер, передає інформаційна агенція cursorinfo.

"Упродовж багатьох років Кнессет відмовлявся від обговорення Голодомору, не визнаючи його "актом геноциду українського народу" і "актом насилля проти людства, який було спрямовано сталінським режимом на знищення людей". Настав час це змінити", – заявила депутат.

Ідея розробки проекту резолюції про визнання Голодомору геноцидом українського народу належить Почесному консулу Держави Ізраїль у Західному регіоні України Олегові Вишнякову.

Для переконливості консул запросив делегацію ізраїльських парламентів під час їх візиту до Києва в рамках заходів зі вшанування 75-х роковин трагедії Бабиного Яру  відвідати ще й Національний музей "Меморіал жертв Голодомору".

"Я щасливий бути причетним до такого історичного моменту. Факт того, що ізраїльські парламентарі розуміють потребу ухвалення такої резолюції, робить наші народи ближчими. Ізраїльтяни – єдиний народ, який, як ніхто, розуміє трагедію українців, той умисний геноцид, який було ініційовано сталінським режимом.  Ми поділяємо цей біль разом", – заявив Вишняков.

Нагадаємо, що 26 вересня 2016 року депутати Кнессету відвідали Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" вперше в історії двосторонніх відносин України та Ізраїлю.

Делегація включала: віце-спікера Кнессету, голову депутатської групи дружби Ізраїль-Україна Талі Плоскову, віце-спікерів Наву Бокер і Єхіеля Бара, голову правлячої коаліції Давида Бітана та генерального директора Кнессету Альберта Сахаровича.

Ізраїльська делегація біля Музею Голодомору в Києві. Фото: прес-служба Почесного консульства Ізраїлю в Західному регіоні України

Парламентарям вручили примірники книги польського юриста єврейського походження Рафаеля Лемкіна "Радянський геноцид в Україні", а також дослідження Володимира Василенка "Голодомор 1932—1933 років в Україні як злочин геноциду: правова оцінка".

У своєму виступі від імені ізраїльської делегації Талі Плосков зізналася, що експозиція музею неймовірно вразила депутатів Кнессету.

"Дуже важко знайти слова після того, що ми тут побачили. Нам залишаєтсья тільки шкодувати про ті факти, які ми сьогодні побачили, особливо розгортаючи книги з іменами тисяч людей, яких сьогодні немає", – сказала вона.

Читайте також:

Як політики використовують Голодомор

Тим, хто вважає, що Голодомор не був геноцидом

Прогулянка Меморіалом пам'яті жертв Голодомору. ФОТО

Професор Стенфорду про "сталінські геноциди". Голодомор - тільки один із них

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.