НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

8 січня на Львівщині невідомі вандали підірвали меморіал полякам, загиблим під час нацистської каральної акції в селі Гуті Пеняцькій у 1944 році.

Про це повідомив сайт ZAXID.NET із посиланням на першого заступника голови Бродівської райдержадміністрації Володимира Адамця.

За словами Адамця, зараз ситуацію на місці вивчають правоохоронці та представники місцевої влади. Ведеться розслідування з метою знайти винуватців скоєного.

Як видно з опублікованих фотографій, пам’ятник розмалювали стилізованим нацистським символом "SS", а викарбувані імена загиблих поляків зафарбували синьо-жовтими та червоно-чорними барвами.

Зруйнований меморіал польським жертвам Гути Пеняцької 

Впадає в око той факт, що інформація про цей акт вандалізму вперше з’явилася на сайті російського інформаційного агентства "Regnum" і в інших проросійських виданнях.

Причому в матеріалі сучасні українські націоналісти названі "нинішнім поколінням гітлерівських посіпак", яких дратують всі польські меморіали.

На сайті "YouTube" новостворений профіль "Вільна Україна" вже 9 січня опублікував відео з місця події під заголовком "Знищен польський пам’ятник".

Очевидно, його писала людина, що погано володіє українською мовою, тому що слово "знищен" є калькою з російського "уничтожен".

До речі, аналогічне відео під заголовком "Взорван памятник полякам, убитым бандеровцами" того самого дня з’явилося на YouTube-каналі "Хочеш знать?", що належить пропутінському "Народно-освободительному движению" (НОД)

Користувачі соцмереж також відзначили, що відеозапис зруйнованого пам’ятника першою опублікувала у своєму блозі Мирослава Бердник, яка відома своєю проросійською та антиукраїнською позицією. 

"Пам'ятник, відкритий у 2009 році, став не лише виявом вшанування загиблих у 1944 мешканців села, але й символом участі третіх сил в розпалюванні конфлікту між нашими народами. Адже Гута Пеняцька ― польське село, знищене за наказом німецьких окупантів через провокації дислокованого тут загону радянських партизан, ― написав Володимир В'ятрович на своїй сторінці у "Фейсбуці". ― Дії вандалів на українській території не просто схожі до вандалізму, який протягом останніх місяців ми спостерігали на українських цвинтарях в Польщі. Вони аналогічні і мають ту саму мету - розпалювання війни пам'ятників".

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович вважає знищення пам'ятника у Гуті Пеняцькій провокацією, спрямованою на загострення польсько-українських стосунків, що вигідно третій стороні.

ДОВІДКА:

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

В лісах під Бродами. Подорож місцями боїв дивізії СС "Галичина". ФОТО

28 лютого 1944 року у Гуті Пеняцькій німецькі карателі знищили все село (172 господарства) і вбили всіх мешканців (за різними оцінками, від 500 до 800 осіб, включно з жінками та дітьми). Врятуватися вдалося одному поляку, який зумів утекти.

Низка польських дослідників покладали відповідальність за винищення Гути Пеняцькою на підрозділи дивізії військ СС "Галичина". За твердженням дослідника Андрія Боляновського, в той час там не діяв жоден із куренів цієї дивізії.

Згідно з документами польського Архіву новітніх актів, село спалив підрозділ німецької таємної польової поліції (ГФП).

Причиною каральної акції були втрати окупантів через активну діяльність радянського партизанського загону в районі села незадовго до того.

Так виглядав пам'ятник у Гуті Пеняцькій до руйнування. Його спорудили у 2005 році

Нагадаємо, що це не перший епізод "війни пам’ятників". За даними УІНП, протягом 2014-2016 років було зруйновано щонайменше 14 українських могил та меморіалів у Польщі. 

Останній такий випадок стався 9 жовтня 2016 року, коли невідомі повністю знищили пам’ятник на братській могилі 13-х вояків УПА на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. 

Відповідальність за акти вандалізму брали на себе маргінальні ультраправі польські угруповання проросійської орієнтації. А інформація про руйнування першою з’являлася на сайтах т. зв. "ДНР", "ЛНР" і РФ.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.