Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Український інститут національної пам'яті закликав органи влади Польщі відновити зруйновані українські поховання, а також розслідувати ці акти вандалізму.

Відповідну заяву опубліковано на офіційному сайті Українського інституту національної пам'яті.

"В час збройної агресії Російської Федерації проти України, Республіка Польща стала одним з тих сусідів, який чітко засвідчив свою повагу до суверенітету України та недоторканості українських кордонів. Протягом цих складних років, ми завжди відчували дружнє плече сусіда та міжнародного партнера.

Не лише польська держава, але й ціле польське суспільство продемонструвало бажання розбудовувати між двома народами взаємини на засадах взаємоповаги і добросусідства", - такими словами розпочинається звернення УІНП.

Однак, йдеться далі, "з моменту вторгнення Збройних сил Російської Федерації на територію України, в Польщі була розгорнута кампанія нищення українських військових пам’ятників і могил".  

Інститут наголошує, що з часом акти ванталізму, які ніхто з представників влади Польщі не розслідував, ставали все більш зухвалими та масовими. Лише в період 2014 по 2016 рр. на території Республіки Польща було скоєно щонайменше 14 актів вандалізму щодо українських пам’ятників та місць поховань: 5 у 2014 році, 6 у 2015-му і 2 - навесні 2016 року.

Проте, "останній акт ненависті щодо українських місць пам’яті привертає до себе особливу увагу", - зазначають автори зверння.

У неділю вранці, 9 жовтня 2016 р., невідомі повністю знищили пам’ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. 

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, Табір великої Польщі), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Один з очільників OWS Давід Гудзец від свого імені опублікував на відеосервісі Youtube ролик, на якому двоє чоловіків вдень знищують українське поховання, використовуючи ломи, молоти та відбійний молоток.

Поширений відеосюжет супроводжується піснею ксенофобського змісту, що ображає національні почуття української етнічної меншини в Республіці Польща. Поява відеоролика, як і той факт, що зловмисники не ховаються, а вчиняють свої дії відкрито, викликала широкий суспільний резонанс в Україні.

В Інституті вважають, що акції зі знищення українських місць пам'яті в Польщі набули характеру спланованої ліквідації українського історико-культурного спадку. Відбувається свідоме затирання слідів перебування українського народу на українсько-польському прикордонні.

Український інститут національної пам'яті адресує свою заяву до органів державної влади Республіки Польща із закликом:

  • Забезпечити прозоре розслідування всіх фактів наруги та нищення українських місць пам’яті: пам’ятників, пам’ятних знаків, місць поховань.
  • У відповідності ст. 3, 4 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Польща про збереження місць пам’яті і поховання жертв війни та політичних репресій, негайно відновити знищені українські пам’ятники та пам’ятні знаки коштом польської сторони.

"Пошук та покарання злочинців, як і відновлення знищених українських пам’ятників, є не лише справою налагодження українсько-польського діалогу про трагічні сторінки минулого, але й справою збереження добросусідських взаємин між Польщею та Україною", - переконані в Інституті.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".