У Камені-Каширському декомунізували чотири вулиці. Одну назвали на честь лікаря УПА

У м. Камені-Каширському, що у Волинській області, перейменували вулицю імені радянського розвідника-диверсанта НКВД-НКГБ Миколи Кузнецова на честь лікаря УПА Євгена Карановича. Крім того, декомунізація торкнулася ще трьох вулиць і одного провулку.

Таке рішення в рамках "Закону про засудження тоталіртарних режимів" прийняли нещодавно депутати міськради, інформує "Волинь".

Крім вулиці Кузнецова, перейменували ще три вулиці та провулок міста. Зокрема, вулицю Дзержинського депутати перейменували на Йова Кондзелевича — відомого іконописця, а Комсомольську — на Світанкову.

Вулиця та провулок Котовського відтепер називатимуться іменем Князів Острозьких, які були відомими меценатами та оборонцями православної церкви.

ДОВІДКА:

Євген Каранович (псевдо "Караван") за німецької окупації  був лікарем м. Каменя-Каширського, згодом - лікарем у загоні УПА "Озеро". Виконував надскладні операції пораненим, врятував сотні людських життів. 

У 1943-ому поблизу села Хотешів (в районі села Мельники-Річицькі Ратнівського району) Каранович разом із медсестрою Марією та невідомими чотирма їхніми охоронцями потрапили у засідку, яку влаштували радянські партизани загону Федорова.

У бою загинули лікар Євген Каранович, медсестра Марія та інші повстанці. Їх урочисто поховали на цвинтарі біля Хотешівської церкви у спільній могилі. Зараз на ній установлено меморіальну дошку.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.