АНОНС: У Києві поговорять про кримськотатарську національну революцію 1917 року

8 квітня у Києві відбудеться лекція-діалог на тему "Кримськотатарська національна революція у 1917 році: під знаком ісламу та демократії".

Захід приурочено до століття проведення першого Всекримського мусульманського з’їзду, на якому було утворено керівну структуру першого періоду кримськотатарської національної революції та вперше в ісламському світі демократично обрано муфтія Криму.

"В долях українського і кримськотатарського народів чимало подібного. І у 2017 році, оголошеному в нашій країні роком Української революції, варто згадати про майже невідому широкому загалу і навіть науковцям революцію, яка відбувалась в межах сучасних кордонів України. Пізнання історії кримських татар допоможе нам краще зрозуміти як корінний народ Криму, а відтак України, так і зрештою українську політичну націю у всій її багатоманітності та єдності", — переконаний лектор, кандидат історичних наук, координатор Таврійської гуманітарної платформи Андрій Іванець.

 

Для заходу обрано символічне місце — Будинок Центральної Ради, у якому в 1917 році бували лідери кримськотатарського національного руху. 

8 квітня, субота, 14.00

Місце: Музей Української революції 1917-1921 років, Будинок вчителя (вул. Володимирська, 57). 

Організатори: Таврійська гуманітарна платформа та Ісламський культурний центр.

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.