На Дніпропетровщині пам'ятник невідомому офіцерові намагалися здати на брухт. ФОТО

Двоє невідомих мешканців Дніпра зрізали й намагалися вкрасти бронзовий пам'ятник Невідомому офіцерові, що здати на брухт.

Про це інформує Цензор.НЕТ з посиланням на Департамент комунікації Національної поліції.

Пам'ятник Невідомому офіцерові є частиною меморіального комплексу "Братська могила мирний жителів - жертв фашизму та невідомого радянського воїна". Він розташований у лісопарковій зоні неподалік с. Кільчень Магдалинівського р-ну Дніпропетровської обл.

Факт осквернення меморіалу зареєстровано 19 квітня. Зловмисників удалося затримати на місці злочину.

Памятник Неизвестному офицеру на Днепропетровщине пытались украсть для сдачи в металлолом 01

Крадіжку намагалися скоїти двоє мешканців Дніпра, які ніде не працюють. Чоловіки встигли порізати бронзову конструкцію на частини і вже вантажили її на автомобіль, щоб вивезти й здати на брухт. Поруч із ними співробітники поліції виявили три газові балони із системою для газової різки, газовий ключ, саперну лопату й троси.

Памятник Неизвестному офицеру на Днепропетровщине пытались украсть для сдачи в металлолом 02

Памятник Неизвестному офицеру на Днепропетровщине пытались украсть для сдачи в металлолом 03

У даний час слідче відділення магдалинівської поліції внесло даний факт до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 297 Кримінального кодексу України (осквернення могили).

За скоєне зломисникам загрожує штраф до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, арешт на строк до 6 місяців, обмеження волі терміном до 3-х років або позбавення волі на тйо самий строк.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.