Мер Одеси скасував рішення про повторне перейменування вулиць

Геннадій Труханов зупинив дію рішення міськради про перейменування вулиць та інших географічних об'єктів.

Відповідне розпорядження було підписано в суботу, 29 квітня, повідомляє "Українська правда" з посиланням на прес-службу Одеської міськради.

У повідомленні наголошується, що дане питання буде винесено на повторний розгляд сесії міської ради після проведення процедури громадського обговорення відповідного проекту рішення.

При цьому агентству "Інтерфакс-Україна" у прес-службі міськради пояснили, що ініціатива ухвалення резонансного рішення була пов'язана з тим, що підписане екс-головою Одеської обладміністрації Михаїлом Саакашвілі рішення містило ряд помилок.

Зокрема, деякі вулиці, назви яких були ним змінені, не підпадали під дію закону "Про засудження комуністичного і нацистського тоталітарних режимів" (вулиці Бєлінського, Гончарова), чотири вулиці взагалі не існували в Одесі, а частина згаданих у рішенні екс-голови ОДА вулиць вже була перейменована раніше в рамках того ж закону. Крім того, в розпорядженні дублювалися деякі назви топонімів.

Нагадаємо, 28 квітня Приморський районний суд Одеси визнав незаконним і скасував рішення міськради про перейменування раніше декомунізованих губернатором Міхеїлом Саакашвілі вулиць і провулків міста.

 Фото: facebook.com/vilnilyudy.ua

Як повідомлялося, 46 депутатів Одеської міської ради на сесії 26 квітня ухвалили рішення скасувати перейменування топонімів, здійсненого в рамках декомунізації в травні 2016 року з ініціативи тодішнього голови Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.