АНОНС: У Києві презентуються 150 заборонених біографій петлюрівців

У середу, 10 травня, киян запрошують поспілкуватися про місцевий вимір визвольної боротьби 1917-1921 рр.

Дослідник української військової історії Павло Подобєд презентує власне дослідження "З-під Конотопа до Аризони: невигадані історії вояків Армії УНР".
Хоча книга й присвячена збройній боротьбі за незалежність України у 1917-1921 рр., та все ж вона не є стислим переказом підручника з історії. Автор пропонує місцевий вимір подій, які визначили долю країни.
 
У дослідженні йдеться про Конотопський повіт Чернігівської губернії, що став ареною кривавих боїв трьох армій. Тут же наводяться спогади конотопських вояків, які билися під синьо-жовтим прапором проти білого і червоного ворога.
Окремої уваги заслуговує біографічний довідник, що охоплює понад півтори сотні життєписів вояків Армії УНР та Армії Української Держави, які походили з Конотопського повіту і пов’язали своє життя зі службою в українському війську.
Досі малознані або й зовсім невідомі історії конотопських вояків були написані за матеріалами архівних документів, зокрема і тих, що донедавна не були доступні дослідникам.
10 травня, 18.30  
Місце: книгарня "Є" (Київ, вул. Лисенка, 3).
Організатор: Благодійний фонд "Героїка"
Вхід вільний. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.