Спецпроект

АНОНС: Вечір-дискусія до Дня пам'яті жертв депортації кримських татар

17 травня Музей історії України запрошує на вечір-дискусію "Кримські татари та українці. Пліч-о-пліч у боротьбі за право на Батьківщину", присвячена вшануванню пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу 18 травня 1944 року.

Під час війни з нацизмом сталінський режим вчинив злочин геноциду над цілим народом."За принципом колективної відповідальності" весь кримськотатарський народ був висланий з батьківщини за два травневі дні 1944 року.

Після депортації кримських татар було проведено знищення їхньої матеріальної і духовної спадщини в Криму. Конфісковано все їхнє нерухоме й рухоме майно, усі запаси продовольства. Ліквідовано 112 особистих книгозбірень, 867 бібліотек, шкіл, закриті мечеті. Змінено тисячі історичних назв місцевостей.

 

Мова піде також про паралелі між депортацією 1944 року і тим що відбувається в окупованому Криму зараз. До участі в дискусії запрошені політичні, державні, громадські діячі, представники кримськотатарського народу. Зокрема: Андрій Куликов, Мустафа Джемілєв, Таміла Ташева, Гульнара Бекірова, Сергій Громенко, Кирило Галушко.

Після дискусії, о 21:00 на площі перед музеєм відбудеться Запали вогник на шляху повернення. Акція до дня депортації.

Ці акції відбуваються в межах цілої низки заходів у музеї в партнерстві з ГО Крим_ SOS до Дня пам'яті жертв депортації кримських татар.

 

До кінця тижня планується програвання гімну кримських татар із зовнішніх музейних динаміків, вивішування кримськотатарських прапорів, поширення кримськотатарської символіки, показ у музеї нового документального фільму "Мустафа" о 16:00 щодня, починаючи з вівторка.

17 травня, середа, 19.00 

Місце: м. Київ, вулиця Володимирська 2

Вхід вільний.

Акредитація ЗМІ за телефоном 093 00 42 851 (Джеміль).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.