Спецпроект

АНОНС: У Києві показуть фільм про канадську журналістку, що писала правду про Голодомор

21 травня відбудеться прем'єра україномовної версії фільму "Голод до правди".

Фільм побудовано навколо двох сюжетних ліній. Це історія Ріа Клайман, молодої канадської репортерки, яка проїхала Україною, коли там лише розпалювався рукотворний сталінський голод.

Інший сюжет – у центральній Україні дві маленькі дівчинки ростуть без їхнього тата – Сергія Глондаря.

Він – спецпризначенець ЗСУ, захоплений у битві під Дебальцевим, наступного дня після того, як за мирною угодою Мінськ-2 зброя керованих Російською Федерацією бойовиків мусила замовкнути. Глондар ніколи не бачив свою молодшу дочку.

У повнометражному документальному фільмі правдива розповідь Клайман про її подорож у 30-х роках минулого століття переплітається з сьогоднішнім конфліктом на сході України.

 

Через поєднання рідкісних архівних фотографій, історичної перспективи і реальної життєвої драми сьогодення фільм демонструє силу правдивого слова у протистоянні дезінформації.

Фільм презентуватимуть режисер Андрій Ткач, юрист Богдан Онищук, продюсер Володимир Тихий і громадська активістка Марія Томак. Модеруватиме презентацію – історик Людмила Гриневич.

"Голод до правди" – спільне виробництво Фонду "Канада – Україна", Messy Moment Media та #BABYLON’13. У фільмі звучать музичні твори Джамали, Онуки, Дахи Брахи та Dakh Daughters.

21 травня, неділя, 19.00

Місце: Український дім (м. Київ, вул. Хрещатик, 2).

Організатор: Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору.

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.