У Боярці меморіальну дошку Коновальцю встановили, пошкодили та відновили. ФОТО

У м. Боярці Київської обл. 27 травня активісти встановили меморіальну дошку полковнику Армії УНР та керівнику ОУН Євгену Коновальцю. Наступної ж ночі вандали її пошкодили. На даний момент дошка вже відновлена.

Про це пише "ГалІнфо".

Знак відкрили на стіні будинку, що розташовується на розі вул. Євгена Коновальця (декомунізована вул. Ворошилова) і вул. Жуковського.

 Фото: Фейсбук Андрія Ковальова

Відомо, що Коновалець на чолі Січових стрільців певний час перебував у Боярці в дистопаді-грудні 1918 року під час Протигетьманського повстання.

Ініціатори та учансики відкриття дошки Євгенові Коновальцю. Фото: Фейсбук Марини Мірзаєвої

Однак у ніч із 27 на 28 травня 2017 року невідомі вандали облили дошку червоною фарбою.

 Фото: Фейсбук Марини Мірзаєвої

Утім, активісти швидко відновили первісний вигляд меморіального знаку.

Як повідомлялося, 22 січня 2017 року барельєф на честь Євгена Коновальця відкрили в Києві на стіні будинку по вул. Січових стрільців, 24, де в 1918 році розміщувалися казарми Галицько-Буковинського куреня (згодом – 1-го полку) Січових стрільців.

ДОВІДКА:

Євген Коновалець (14.06.1891–23.05.1938) – полковник Армії Української Народної Республіки, керівник Української військової організації, голова Проводу українських націоналістів.

Свого часу Євген Коновалець об'єднав тисячі українців довкола ідеї боротьби за соборну Українську державу. Один із творців українських збройних сил, він сформував  Галицько-буковинський курінь, а згодом полк Січових стрільців і дав відсіч більшовицькому повстанню робітників київського заводу "Арсенал".

Перебуваючи в еміграції, не полишав своїх ідеалів та створив Організацію українських націоналістів. Саме Коновалець  підготував майбутнє покоління діячів ОУН, серед яких Степан Бандера, Роман Шухевич, Ярослав Стецько.

Усі матеріали ІП за темою "Коновалець"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.